Кандидат історичних наук Едуард Андрющенко оприлюднив знайдені в архівах КДБ документи, що свідчать про намагання підкорити волю Віктора Антоновича Чабаненка.
Згідно цих документів КДБ слідкувало за діяльністю Віктора Антоновича з 1957 року. Через погляди та творчість майбутнього академіка звільняли з роботи. Мине 48 років, і запорізьку вулицю, якою можна дійти від колишнього управління КДБ до того самого університету, назвуть іменем Чабаненка.
Віктор Антонович Чабаненко (12 вересня 1937 – 9 лютого 2014) – український мовознавець, лексикограф, фольклорист, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії наук вищої школи України член Національної спілки писльменників України, засновник відновленої Запорізької Просвіти в кінці 80-х років ХХ століття.
Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Надніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини». Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000).