Як відомо, в січні на розгляд Верховної Ради було внесено законопроект про державну мову. Дехто вважає його надто жорстким, нетолерантним і т.і. Що тут скажеш? В умовах війни за незалежність питання про мову є як раз питанням про існування України як такої. Адже перевірено – всюди. де немає української мови, або вона пригноблена, з’являється “русский мир”, тобто війна.
У цьому контексті слід згадати про те, що Запорізька мicькa рада 30 листопада минулого року ухвалила рішення № 98 “Про Програму розвитку і функціонування української мови в м.Запоріжжя на 2016-2020 роки”. І все нібито гарно. На виконання аналогічної обласної програми “з метою створення належних умов для зміцнення державотворчої функції української мови, розвитку і поширення сфери її функціонування, виховання шанобливого ставлення до державної мови, формування патріотизму та подальшого розвитку духовної культури” затверджено заходи, які покликані змінити “в місті інформаційне середовища на користь державної мови”.
Що ж змінилося в цьому плані? Почнемо з того, що заступник міського голови Анатолій Пустоваров, який дуже полюбляє опинятися перед відео- і фотокамерами ЗМІ, в своїх публічних виступах як вживав, так і вживає російську мову. Звичайно, не тільки він такий у міській владі, але саме він згідно з вищеназваним рішенням персонально відповідає за його виконання.
А за такого прикладу й інші чиновники вважають за доцільне вживати “общедоступный язык”. Хто тоді взагалі буде здійснювати “постійний контроль за використанням української мови посадовими особами місцевого самоврядування в усному та писемному діловому спілкуванні в м. Запоріжжя”, який вимагає програма?
Зосереджуся на дуже важливому, як на мій погляд, пункті програми. Йдеться про “забезпечення переведення веб-сайту Запорізької міської ради на державну мову”. Адже інтернет щодалі, то більше стає провідним засобом поширення інформації. Якщо ж говорити про владний портал, то він є матрицею для багатьох як електронних, так і друкованих ЗМІ. Відповідальних за виконання цього пункту – чимало. Це виконавчий комітет міської ради, управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради, КП «Центр управління інформаційними технологіями». Хоча насправді ніяких надзусиль або супер-технологій тут не потрібно. Українська клавіатура є в кожного комп’ютера. І достатньо, щоб спеціалісти управління внутрішньої політики ставили на сайт повідомлення лише українською мовою. Що ж відбувається насправді? Минув квартал, а майже всі інформації як ішли на сайт російською мовою, так і йдуть. Виключення – лише вітання міського голови з державними святами.
Цікаво, чи розуміють в управлінні внутрішньої політики, що вони таким чином виставляють свого лідера, під персону якого підпорядкований весь піар, як якогось блазня? Якщо продивитися весь контент порталу міської влади, (а це – сотні повідомлень щомісяця), то виходить, що всі і завжди спілкуються “на общедоступном языке”, і лише один мер іноді, по великих святах, грає в якусь гру, вітаючи то з Новим роком, то з 8 березня українською мовою?
Щоправда, останнім часом на порталі міської влади з’явилися й деякі повідомлення українською мовою. Це, вірогідно, зумовлено тим, що районні адміністрації й інші структурні підрозділи міськради інформують управління внутрішньої політики про свою діяльність хоч і канцелярською, та все ж українською мовою.
Хочу зауважити, що частку провини за таке становище беру й на себе. Адже я був членом комісії, що готувала програму до розгляду міською радою. Каюся, що, як і інші члени комісії, прогледів, не наполіг, щоб навпроти кожного пункту стояла конкретна дата виконання. І тому тепер міськвиконком сам встановлює дату на свій розсуд. Тому не здивуюся, якщо управління внутрішньої політики вирішить, що починати вести сайт виключно українською мовою слід 31 грудня 2020 року. Новорічним вітанням… А що!? Програма ж на 2016-2020 роки!
А ще управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради має висвітлювати “хід реалізації програми розвитку і функціонування української мови в засобах масової інформації раз на квартал”. Перший квартал реалізації програми пройшов, але ніякого “висвітлення” мені знайти так і не вдалося. Може, погано шукав, а може, нема що висвітлювати?
До речі, про ЗМІ. У програмі йдеться й про збільшення питомої ваги української мови в комунальних ЗМІ, наприклад, на телеканалі Z (колишній МТМ). У рішенні міськради констатувалося, що на цьому каналі можна побачити лише 4% українськомовних програм, в той час, як у більшості телерадіокомпаній м. Запоріжжя ліцензією передбачено 75–80% ведення передач українською мовою. Не буду оцінювати відсоток україномовних програм на каналі зараз. Скажу лише, що газета Запорізької міськради “Запорозька Січ”, до якої я був причетний протягом 1990-2016 років, після прийняття мовної програми не збільшила, а зменшила питому вагу української мови. До минулого року включно газета виходила тричі на тиждень. При цьому номери за вівторок і суботу були україномовні, а четвергові – переважно російськомовні, хоча були й полоси українською мовою. З 1 січня газета виходить не тричі, а двічі на тиждень. У вівторок газета не виходить, натомість на 8 полос збільшився обсяг газети за четвер. Так, там є україномовні полоси, але зазвичай їх не 8, а 3 – 5. Тобто українська частка зменшилася. Про якість мови, та й “языка” газети – іншого разу.
Отже, міська влада Запоріжжя не виконує навіть власних рішень. І тому, повертаючись до теми законопроекту про державну мову, хочу висловити впевненість, що майбутній Закон, безумовно, має містити в собі й примусові норми. У будь-якому Законі до народу може застосовуватися й “пряник”, а до влади, особливо такої, як запорізькі чиновники – тільки палиця. «Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах… місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та в організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова, – йдеться у ст.9 вищеназваного законопроекту. Тому і Анатолію Пустоварову, і Володимиру Головешку, який очолює управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради, і іншим слід уже починати.
Екс-головний редактор газети “Запорізька Січ”.